КНИГА ПРИСЯГИ

З ІНІЦІАТИВИ КИЇВСЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ І АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ РОЗПОЧАТО РОБОТИ ЩОДО СТВОРЕННЯ КОПІЙ І РЕСТАВРАЦІЇ ПЕРЕСОПНИЦЬКОГО ЄВАНГЕЛІЯ

Пересопницьке Євангеліє є першою книгою, написаною староукраїнською письмовою мовою в 1556-1561 роках на території сучасної Рівненської області. Сьогодні ця історична пам'ятка в Україні є символом нації, на якій під час інавгурації присягають на вірність президенти.

У XVI столітті вся Європа, починаючи з Лютера, взялася «перекладати» Біблію живими національними мовами, щоб людям різних прошарків суспільства було простіше її розуміти. Такий задум народився і на Поділлі. Ігуменя Дворецького Святотроїцкого монастиря Параскев’я, до постригу княгиня Анастасія Заславська, за свої власні кошти вирішила перекласти найбільшу книгу людства з церковно-слов'янської на живу народну мову. Тут, в селі Дворець, недалеко від Ізяслава (сучасна Рівненська область) і було написано українською мовою перше Євангеліє – від Матвія.

Чому ж тоді Книга називається Пересопницькою? Річ у тому, що переклад Євангелія був продовжений і закінчений в місті Пересопниця в чоловічому монастирі Різдва Богородиці. Трудилися над Євангелієм Михайло Васильович – син протопопа з міста Сянока (Польща), а також ігумен місцевого монастиря Григорій. Учені до сьогодні сперечаються, хто з них чим займався – хто робив переклад, а хто безпосередньо писав.

«Видавці» цієї незвичної, перекладеної простою мовою Книги поклопоталися про те, щоб гідно прикрасити цю «простоту». Тоді як раз широко розповсюдилося паперове виробництво, але, всупереч моді і технічному прогресу, для Пересопницького Євангелія вибрали не дешевий папір, а пергамент – матеріал дорогий і старовинний. Його теплий, кремовий тон у поєднанні із стриманими дотиками білил ще більш підкреслювали позолоту в мініатюрах і підписах до них. Прикрашені по краях розкішним ренесансним орнаментом сторінки із зображенням самих євангелістів – Матвія, Іоанна, Луки і Марка – нагадують українські вишиті килими.

Пересопницьке Євангеліє складається з 482 листів і важить понад 9 кілограмів. Але не тільки в оформленні його унікальність. Цікава і сама історія Книги.

Після перебування в декількох волинських монастирях Пересопницьке Євангеліє потрапило до рук гетьмана Івана Мазепи, який в 1701 році подарував його Переяславському кафедральному собору. Звідти Книгу перевезли в Переяславську духовну семінарію, де, до речі, вчився Григорій Сковорода. Тут вона і зберігалася доти, поки її не знайшов український учений, друг Тараса Шевченка Осипнув Бодянський. Він вперше дав книзі належну оцінку, і учений світ дізнався про унікальне рукописне творіння.

Потім з Переяславської єпархії Євангеліє потрапляє в Полтавську єпархію. І за радянських часів воно знаходилося в Полтавському краєзнавчому музеї. В даний час раритет зберігається в Національній бібліотеці Академії наук України імені В.І. Вернадського в Києві.

Сьогодні ця духовна святиня отримала на Україні значення політичного символу нації. Л.Кравчук, Л.Кучма і В.Ющенко складали присягу президента України на Пересопницькому Євангелії.

У жовтні 2007 року за ініціативи Київської Митрополії і Академії наук України почалися роботи по реставрації літературної пам'ятки. Ця важлива справа доручена видавничому будинку «АДЕФ-Україна». Процес видання копії факсиміле книги досить копіткий.

«З Академії наук України отримані слайди, на кожному з яких зображена сторінка Євангелія. Загалом – 964 сторінки, з них 8 – повнокольорове зображення з використанням золота в оригіналі» – коментує виконавчий директор видавництва «АДЕФ-Україна» Алла Істоміна.

Фахівці працюють над коректуванням зображення, виправляють неточності, що виникли під час сканування. Оригінал книги завтовшки 13 сантиметрів, тому при виготовленні слайдів відбулися спотворення.

Завдання видавців підготувати в друк ідеально рівні сторінки, але зі всіма особливостями оригіналу, тобто будуть збережені всі плямочки, відмітки, що є на сторінках. Це необхідно для того, щоб донести до читача цієї книги той дух століть, який накопила в собі ця книга.

Наступним етапом роботи стане виготовлення обкладинки. За довгі роки існування, Євангеліє мало декілька варіантів оправи, до нас дійшли тільки залишки останньої із зеленого оксамиту. Спочатку ж книгу прикрашала обкладинка із шкіри, прикрашеної металевими медальйонами. Саме такий варіант планують відтворити фахівці. Для цього на фользі і шкірі будуть витиснуті узори і орнаменти. Окремо виготовлені медальйони кріпитимуться до тисненного шкіряного окладу.

Видавці поставили за мету відтворити книгу, дотримуючись розмірів оригіналу. Одним з найскладніших підготовчих етапів став вибір паперу. Зупинилися на варіанті, який за якістю і на дотик схожий на пергамент.

Окрім реставрації оригіналу, пошкодженого грибком, проект відновлення літературної пам'ятки включає також видання книги по історії Євангелія.

Підготувала Яна Міленіна, «Орбіта», м. Красноармійськ

Джерело: газета "Орбіта Плюс" № 45 від 08.11.2007р.